Полонне

Поло́нне (англ. Polonne, пол. Połonne, рос. Полонное) — місто в Україні, центр Полонського району Хмельницької області.

Населення 22 217 мешканців (станом на 1 січня 2008).
За національністю — українці 89,9 %, поляки 6,9 %, росіяни 2,4 %, цигани 0,3 % , білоруси 0,16 %,

Лежить на межі лісостепової та поліської зон. Пересічна температура січня -5,6°C, липня +18,2°C. Опадів 628 мм.

Місто розташоване на річці Хомора, за 105 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії Шепетівка—Бердичів. Через місто проходять дороги Т 23 09 Шепетівка - Бердичів та Т 06 12 Новоград-Волинський - Старокостянтинів. Гірничий комбінат, порцеляновий завод. Харчова, будівельна промисловість.

Походження назви міста

Про Хомору та «град Полонний в лузе Хоморном» згадується в літописах Київської Русі, зокрема Іпатіївському та Лаврентіївському літописах. Місто називалося по-різному: «Полонноє», «Полони», «Польний», «Полний», а в давніх актах — «Полонная», «Полонне», «Полонне Великое», «Полонне Новоє». Щодо походження назви, на сьогоднішній день існує декілька версій. Дехто вважає що вона пішла від назви території, де жили поляни, Полянської землі, інші — від слова «полонити», брати в полон. Є і така версія: назву місту дало поняття «полонь» — луг, сіножать, безлісе місце. Ця версія підтверджується існуванням в старій частині міста місцевості під назвою "оболонь" - що. по суті, тотожне поняттю "полонь". Полонне знаходиться на межі лісу та поля, Полісся та Лісостепу. На такій самій межі неподалік знаходяться села Поляна, Полянь і Полянка. Спільний корінь "поле" в усіх цих назвах і їх схоже розміщення додають додаткової ваги твердженню, що назва міста відображає його розташування і вигляд - безлісе місце над річкою.

Давня історія

996 року князь Володимир Святославович приписав Полонне до київської Десятинної церкви. Спочатку місто належало Великим князям Київським. Тут бували великі князі Володимир Святославович, Ярослав Мудрий, в 1170 році тут жив удільний князь Володимир Мстиславович. Пізніше, в 1195 році київський князь Юрій віддає Полонне своєму зятеві Роману Мстиславовичу, правителю Волині. З цього часу і по сьогодні місто є складовою Великої Волині. Після утворення Галицько-Волинського князівства Полонне ввійшло до його складу.Стояв із своєю раттю біля Полонного король Данило Галицький, на той час власник міста.
Щоб захиститися від кочівників, на природній височині було зведено замок — фортецю із земляними валами, дерев'яним частоколом. Лаврентьєвський літопис повідомляє, що в 1169 році половці підійшли до Полонного і захопили багато людей і худоби з навколишніх сіл, проте фортецю не здобули. Місто, очевидно, було зруйноване монголо-татарами в 1240 році.
В ХІІІ ст. в Полонному існував православний монастир.
Протягом віків відомо було місто Полонне і своїми ремісниками. Завдяки отриманого містом у другій половині XVI ст. магдебурзького права, ремесла набувають надзвичайного розвитку, створюються ремісничі цехи. Саме завдяки самоврядуванню, яке давало магдебурзьке право, місто розвивалося як незалежна частка в державі. Наперекір руйнівним війнам, в місті залишились історичні пам'ятки сивої давнини: територія оборонної фортеці ХІІ ст., земляні вали, залишки замку на історичній Татарській вулиці (нині вул. П.Маркіша).

Герб Полонного

Основні дані

Країна Україна
Регіон Хмельницька область
Район/міськрада Полонський район
Рада Полонська міська рада
Код КОАТУУ 6823610100
Засноване 996 (перша згадка)
Магдебурзьке право у другій половині XVI ст.
Статус міста з 1938 року
Населення 22 217 мешканців (станом на 01.01.2008)
Площа 23,53 км²
Густота населення 979 осіб/км²
Поштові індекси 30500—30509
Телефонний код +380-3843
Координати 50°07′32″ пн. ш. 27°30′39″ сх. д. (G)
Водойма р. Хомора, Хоморець, Дружня

Відстань

До обл./респ. центру
- залізницею 160 км
- автошляхами 105 км

Міська влада 

Адреса